Національний палац Мафра, Португалія

Палац Мафра(Palácio Nacional de Mafra) — одна з найвражаючих пам'яток бароко в Португалії. Він розташований за 30 км на північний захід від Лісабона. Ви можете залишити машину на безкоштовній парковці біля палацу. Однак кількість місць обмежена. Поруч є ще одна парковка, але від неї доведеться пройти пішки.

• Розміри вражають: палац включає понад 1200 кімнат, 4 тисячі дверей і вікон, 156 сходів і 29 дворів та садів. Для відвідувачів доступна лише невелика частина.

• У будівлі знаходиться одна з найкрасивіших бібліотек Європи, у якій навіть живуть кажани, що захищають книги від комах! Про це розповім далі.

• У Мафрі також були створені унікальні баштові годинники — одні з найскладніших механічних систем свого часу, які досі працюють.

Цікаві факти

1. Прокляття "нескінченного будівництва"

У короля Жуана V (João V) довго не було спадкоємців. У 1711 році він дав обітницю побудувати скромний монастир. Він пообіцяв Богові "скромний храм". Після того як у 1717 році розпочалося будівництво, королева нарешті народила довгоочікуваного сина. Це сприйняли як знак того, що палац і храм дійсно угодні Богові. Коли почали надходити величезні багатства з португальських колоній (особливо золото з Бразилії), монарх вирішив звести грандіозний палац. Масштаби будівництва були збільшені в кілька разів. Але через постійні амбіції короля палац будувався понад тридцять років і коштував країні величезних витрат, що в підсумку сильно вдарило по економіці Португалії. Існує легенда, що за порушення своєї обітниці король отримав прокляття: проєкт мав ніколи не бути повністю завершеним. І справді, незважаючи на офіційне відкриття у 1755 році, окремі частини палацу так і залишилися недобудованими.

2. Бібліотека

У східному крилі палацу знаходиться одна з найкрасивіших бібліотек Європи, у якій зібрано понад 36 тисяч рідкісних книг XVII–XVIII століть. Її довжина близько 83 метрів.

Деякі книги у бібліотеці настільки рідкісні й цінні (наприклад, інкунабули XV століття), що їх навіть не можна торкатися без спеціальних дозволів. Там є, наприклад, перше видання "Енеїди" Вергілія та заборонені книги, які колись потрапляли до "Індексу заборонених книг" католицької церкви. Протягом століть монахи доповнювали та упорядковували книги й створили каталог цієї незвичайної бібліотеки.

На жаль, вона настільки цінна, що переглядати книги можуть лише деякі історики, а звичайним людям у бібліотеці дозволено зазирнути тільки при вході.

Король Жуан V і його "бібліотека заборонених знань"

Жуан V був фанатом книг і знань, особливо рідкісних і заборонених.
Він таємно купував книги, що були в "Індексі заборонених книг" католицької церкви (у списку були роботи з науки, філософії, алхімії). Щоб обійти заборони, король отримував спеціальний дозвіл від Папи Римського, який дозволяв йому читати будь-які книги для "особистого богословського вивчення".
Кажуть, що частина цих "заборонених книг" досі зберігається у закритих секціях бібліотеки Мафри й недоступна для публіки. Сюди могли заходити лише обрані монахи зі спеціальним допуском.

Жуан V був настільки багатим і впливовим, що привозив собі з Азії (в тому числі з Індії) спеціальні порошки та еліксири, які, як він вірив, продовжать йому життя. Ці препарати зберігали в монастирській аптеці (Botica) у Мафрі. Деякі з них містили дуже дивні інгредієнти: перловий пил, товчені корали, золотий порошок і навіть витяжку з ящірок!
Король помер у 58 років, частково паралізований — отже, "магічні еліксири" навряд чи йому сильно допомогли…

Летючі миші в бібліотеці

 Це звучить як жарт, але це правда: у бібліотеці живуть колонії кажанів (вид — Eptesicus serotinus), спеціально "запрошені" для захисту книг. Ці миші живуть там уже понад двісті років! Їх не лише не виганяють, а й оберігають: щовечора бібліотекарі розкладають спеціальні шкіряні чохли на столи та полиці, щоб захистити меблі від слідів життєдіяльності мишей.

У народі жартують, що миші — це таємні охоронці знань, поставлені самим королем. Вночі вони поїдають комах, які можуть пошкодити старовинні фоліанти.

Бібліотека, в якій живуть кажани

Привид монаха в бібліотеці

Як і в будь-якого старовинного палацу, у Мафри є свої легенди про привидів. Місцеві розповідали про монахів-привидів, яких можна побачити у довгих порожніх коридорах, особливо вночі. Деякі стверджують, що в бібліотеці можна відчути дивну присутність — можливо, це духи тих, хто охороняв рідкісні книги.

Існує стара легенда, що в бібліотеці палацу іноді з'являється привид монаха, який охороняє старовинні книги. За переказами, у XVIII столітті один із монахів настільки ревно охороняв книги від крадіїв і недбалих студентів, що навіть після смерті не залишив свій пост. Деякі працівники стверджують, що в тиші бібліотеки можна почути легкі кроки й шарудіння одягу, хоча поруч нікого немає.

Вид на площу з вікна 3 поверху східного крила

3. Таємне життя королівських слуг

У палаці була складна мережа прихованих коридорів і вузьких сходів, щоб слуги могли пересуватися непомітно й не заважати вельможам. Вони жили в окремих крилах палацу, часто не бачачи своїх господарів.

Деякі історики вважають, що саме завдяки такій "невидимості" життя у палаці залишалося показним і "ідеальним", тоді як реальні побутові турботи вирішувалися за кулісами.

Кажуть, у палаці є безліч секретних проходів між кімнатами, особливо між королівськими апартаментами і келіями монахів. Ці ходи дозволяли монахам пересуватися непомітно, а також давали королю можливість швидко і непомітно залишити палац у разі небезпеки.

У старих планах згадуються підземні ходи, які, ймовірно, з'єднували палац із зовнішнім світом, щоб у разі війни король міг утекти. Деякі з них досі не досліджені повністю.

4. Найдовша галерея Європи

У Мафрі знаходиться один із найдовших замкових коридорів у Європі — він простягнувся більш ніж на 232 метри!

Його називають "Коридором Патріархів", і коли йдеш ним, виникає відчуття, що кінця в нього просто немає. У давнину вважали, що його спеціально збудували таким довгим, щоб підкреслити "нескінченну владу" монарха.

5. Символіка влади й таємні масонські символи

Архітектура Мафри поєднує світські й релігійні символи. Король Жуан V хотів, щоб палац був водночас і монастирем, і символом його абсолютної влади. Тому, наприклад, у декорі базиліки можна помітити герби королівської родини поруч із хрестами, а в королівських покоях — статуї святих поряд із картинами, що зображають сцени тріумфу Португалії.
Палац був задуманий не лише як релігійний центр, а й як демонстрація сили короля Жуана V перед Європою. Базиліка й палацові зали були побудовані в стилі італійського бароко, щоб показати, що Португалія — могутня католицька держава.

Хоча Португалія XVIII століття була дуже католицькою країною, архітектори Мафри таємно використовували масонські символи в оздобленні палацу.
На деяких стелях, наприклад, можна знайти:

• Компас і кутник (символи будівництва і таємного знання)
  
  
• Всевидюче око
  
  
• Скрижалі з літерами, які можуть бути посиланням на Кабалу

 Досі ведуться суперечки: були ці елементи таємною даниною європейським таємним товариствам чи просто "модою" того часу.

Фрески та розпис стелі. Після реставраційних робіт

6. Найдорожча дзвіниця Європи

Палац Мафра — це ще й дім для найбільшого ансамблю дзвонів у світі: 92 дзвони були відлиті в Бельгії спеціально для палацу. Коли дзвони прибули до Лісабона, вони були настільки важкими, що частина пристані обвалилася!

Вартість їх відливання і доставки до Португалії була астрономічною — майже стільки ж, скільки коштувала невелика війна. У народі палац за це прозвали "пам’ятником капризу".

7. Баштові годинники

Одні з найстаріших діючих механічних баштових годинників у Європі. Вони досі працюють без електронної допомоги! Їхній механізм настільки складний, що на реставрацію і перезапуск вручну знадобилося три роки роботи.

Заключення:

Сьогодні палац відкритий для відвідувачів (Сімейний квиток на 2 дорослих і дитину — 15 євро. Ціни краще уточнювати на сайті або у Google Картах, оскільки вони можуть змінюватися. Це один із недорогих квитків для відвідування в околицях Лісабона).
Ну як відкритий — усе обгороджено, але можна заглядати у відкриті кімнати та проходи.

• Кімнати відпочинку

Кімната відпочинку та Більярдна

Музична кімната та кімната відпочинку

• Королівські апартаменти — кімнати короля та королеви з розкішними меблями XVIII–XIX століть.

Спальня принца

Королівська спальня

Унітаз часів 18 століття. Якщо опустити верхню кришку, він виглядатиме як звичайна комодна тумба. Уже тоді в знаті були окремі вбиральні з усіма благами цивілізації.

• Тронна зала (Sala do Trono) — величезна парадна зала, де монарх приймав офіційні делегації.

Тронна зала

• Мисливські кімнати — палац використовувався як мисливська резиденція, і в інтер'єрах багато трофеїв і сцен полювання. Якщо чесно, для мене це моторошні кімнати — величезна кількість оленячих рогів, голови диких тварин, а меблі зроблені зі шкур і рогів.

 Зала мисливських трофеїв

• Базиліка — можна побачити церкву з мармуровими підлогами та витонченими вівтарями. Зараз туди прохід був закритий, але в туристичний літній сезон, впевнена, її відкриють.

• Бібліотека — один із головних скарбів палацу, хоча туристів далі входу не пускають. На першому поверсі всі книги заховані за склом, але виглядає це вражаюче.
  
  
• Фармацевтична кімната (Botica) — аптека монастиря, де раніше готували ліки. Не впевнена, що ми її бачили, бо бачили тільки кухню.
  
  
• Келії монахів — прості кімнати, де жили монахи-францисканці. Вони мали плюс-мінус однаковий інтер'єр — ліжко, стіл із підставкою для книг і полицею, стілець, кресало.

• Госпіталь — невеликі палати, де розміщували хворих. Там же стоїть статуя монаха спиною до входу, що викликає моторошне враження — надто вже реалістично виглядає.

 Зала з палатами госпіталю

• Розписані стелі — у деяких кімнатах під час реставраційних робіт під шаром бруду та пилу були виявлені розписи. Вони справді вражають. Їх частково відновили. Тож не забувайте піднімати голову, коли відвідуватимете палац.

Розписи та фрески на стелі

Також на території поруч із палацом знаходиться Королівський парк для полювання та прогулянок (Tapada Nacional de Mafra). До входу можна доїхати за 5–7 хвилин, але врахуйте, що після 15:00 вам квиток не продадуть, оскільки парк закривається о 17:00.
Територія цих угідь величезна — це ліс, у якому полювала знать. Вдень там курсує туристичний автобус, якщо вам не хочеться ходити пішки. Кажуть, там можна зустріти диких тварин. Ми приїхали пізно й не змогли переконатися в цьому на власні очі. Вхід туди коштує дорожче, ніж у палац, тому заздалегідь вивчіть ціни на сайті або у Google Картах.